Як ракети виходять на орбіту
Про набір висоти, горизонтальну швидкість і стабілізацію траєкторії.
Від старту до швидкісного польоту
Ракета спершу долає щільні шари атмосфери й поступово нахиляється до горизонту — це гравітаційний поворот. Мета — не стільки висота, скільки швидкість убік: приблизно 7,8 км/с для низької навколоземної орбіти. Ступені скидають порожні баки, полегшуючи апарат, а фінальний розгін формує еліптичну траєкторію з апогеєм на цільовій висоті.
Коли орбіта стає стабільною
На апогеї короткий імпульс двигуна «підтягує» низьку точку — перигей — і еліпс стає круговим. Далі працюють маневри: підняття чи зниження орбіти, зміна площини, зближення з об’єктом. На низьких висотах атмосферний опір повільно гальмує політ, тому час від часу роблять корекції.
- Горизонтальна швидкість — головна умова орбіти.
- Еліпс «закруглюють» імпульсом у правильній точці.
- Опір атмосфери внизу — потрібні корекції.